«Майбутнє нашої держави за вчителем, в іншому разі народ України залишається без майбутнього, бо саме з учителя починається все: бізнес, політика, охорона здоров’я, наука, спорт…» Саме таким був основний меседж інтенсив-курсу для педагогів України – «Вчитель і його сила впливу: від 45 хвилин до всього життя», який 24-25 листопада на базі Креативної Міжнародної Дитячої Школи міста Києва проводили у рамках Міжнародного освітнього проекту для управлінців Think Camp.

Більшість людей чітко усвідомлює, що без якісної освіти для наших дітей неможливо побудувати міцну державу, в якій освіта – це єдиний механізм гуманітарного відтворення суспільства. Саме за фінансового сприяння таких людей, зокрема керівника Агенції регіонального розвитку Виталий Попович (Vitalii Popovych) спонсорів ТОВ «Вуд Палеттен Експрес Сервіс» WPES LTD – Лицензированный производитель поддонов EPAL, в особі директора Мірко Кошун (Мирослав Кошун), і ТОВ “Максібуд” Maxibud та його очільника Василя Поповича, восьмеро педагогів Закарпаття змогли взяти участь у цьому заході, отримали можливість збагатитися знаннями щодо поглядів про те, яким має бути освітній процес в умовах сучасності та яке місце у житті кожного представника підростаючого покоління займає вчитель.
Закарпаття у складі делегованих до столиці освітян представили Надежда Легеза, Нелія Воронич, Едіта Грабар, Інга Боговська, Людмила Боднарюк, Оксана Павлючок-Гогерчак, Вікторія Биркович, Yaroslava Turanyi-Deak
Модераторами інтенсиву стали: співзасновник Міжнародного освітнього центру для управлінців Think Camp, відомий політик, однин з ініціаторів освітньо-політичної трансформації Естонії, засновник навчального закладу «Колегіум Старого Таллінну», який сьогодні вважається школою №1 в Естонії, Президент Римського Клубу Естонії (із 1970 року готує управлінців у сфері бізнесу та політики) Ülo Vooglaid Юло Вооглайд та інтелектуальний партнер Think Camp, відомий літературознавець, критик, перекладач, доктор філологічних наук, професор Києво-Могилянської академії, викладач Бізнес Школи з питань розвитку способу мислення управлінців, ідеолог гуманітарної складової в освітніх програмах для власників бізнесу, ініціатор створення та віце-президент Асоціації українських письменників, лауреат Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка Volodymyr Morenets Володимир Моренець.
Метою зустрічі було привернути увагу авторитетних людей України – політичних та громадських діячів, талановитих митців та науковців до потреби розвитку якісної освіти з урахуванням новітніх стандартів та динаміки технічного процесу, комплексне поєднання яких дає змогу запобігти розумовій деградації як окремої особистості, так і суспільства в цілому, а завданням проекту визначено усебічне сприяння державі у формуванні прогресивних учителів.
Саме педагоги мають не лише збагачувати школярів знаннями, а й навчити їх думати та міркувати; виховувати в учнів віру в себе, в батьків, в учителів, у батьківщину; стати сіячами розумного, доброго й вічного не тільки для дітей, але й бути андрегологами, тобто вчителями для їхніх батьків (виховання справжнього громадянина потребує зв’язку сім’ї та школи).
Та найголовніше, із чим одноголосно погодилися учасники інтенсив-курсу, – людина, яка свідомо стала представником освітньої професії, повинна не тільки спонукати своїх учнів до формування нового способу мислення через поєднання трьох понять – знати, вміти, розуміти, а й виявляти талант кожної дитини на ранньому етапі їхнього розвитку. Адже варто пам’ятати: «Головним бар’єром до всебічного розвитку підростаючого покоління є не відсутність талановитих індивідів, а невміння розгледіти потенціал і дати правильний поштовх до його розвитку. Невміння батьків та вчителів виявити талант до досягнення дитиною семирічного віку призводить до втрати цього унікального дару, тоді як основною цінністю нації є саме талановиті діти. А їх потрібно берегти, як зіницю ока», – констатували поважні гості.
Крім того, учасники зібрання обговорили концентри освіти (від вагітності до смерті). Зародковий – важливість емоційної стабільності батьків, яка впливає на формування індивідуальності; гніздовий – освоєння рідної мови та усвідомлення понять «я», «ми», «вони», «добре», «погано», «можна», «не можна». Чотири останні загалом нівелюють абсолютність понять «заборона» й «дозволеність», спонукаючи до висновку, що всього у світі – порівну. Сукупність усвідомлення цих понять дає дитині «початковий досвід».
Наступний концентр – «підставка», тобто важливість не замінювати способи дитячого самоствердження вимогою до раціональних дій, адже впорядковане у цьому періоді «раціо» дорівнює евтаназії творчого розвитку.
«Не хочу й не буду!» – період негативізму, під час якого необхідно спонукати індивідів до усвідомлених рішень не шляхом заборон та крику, а створенням умов, які «підводять» до правильних дій.
Концентр «дорослішання особистості». Основна вимога – прояв до суб’єкта «дорослого ставлення» (починається з 13-14 років і триває аж до періоду «свідомості свого «я» у Всесвіті»), розуміння прагнень, здатність не тільки ставити перед собою ціль, а й усвідомлено відшукувати варіанти для її досягнення. І найбільш тривалий період – удосконалення набутого досвіду шляхом здобуття нових знань.
«І тут важливо розуміти, що успішність навчального процесу стає неможливою без цікавості, сили волі й віри у досягнення мети. Саме це і є наріжним каменем будь-якого процесу, адже разом ці поняття становлять «цінність». А прищепити дітям повагу до цінностей можливо лише у випадку, якщо учні поважатимуть учителів», – твердить Юло Вооглайд.
Також учений розповів про те, що у школах, які навчаються за його методикою, учень і вчитель сприймаються як суб’єкти, а не як суб’єкт і об’єкт, удосконалюють знання шляхом спілкування, а не «звертання – відповіді». Крім того, наголосив на повній відсутності оцінки знань учнів початкової та середньої ланки, оскільки сама система оцінювання – дуже погане джерело формалізму.
Значно важливіше приділяти увагу таким невід’ємним поняттям освіченості суспільства, як «компетентність – системність», «практика – досвід», «оновлення – вчення нового», «сумніви – тверді знання», «ширина – глибина», «обсяг знань – впорядкованість».
Торкнулися модератори й питання важливості змін у системі освіти, а саме раціонального усвідомлення відмовитися від непотрібних нововведень, вміння концентрувати увагу на виправленні «хорошого», перетворюючи його у «досконале». А вдосконалювати дурість нерозумно.
Правильно змоделювавши наріжні камені системи освіти, ми створимо передумову до «дії рішення» (а не «прийняття» його як факту). Рішення можна «робити» за умови наявності освіченості, інформованості, досвіду і свободи вибору.
А ще поважний естонський учений констатував, що нині українська система освіти має вагомий потенціал для того, аби сучасні учні у майбутньому стали гідними представниками демократичної державної спільноти.
Звісно, готуючись до участі у інтенсив-курсі для педагогів України «Вчитель і його сила впливу: від 45 хвилин до всього життя», педагоги нашого краю мали свої сподівання. Проте побачене і почуте, зустріч і спілкування з однодумцями, людьми, яким не байдужий розвиток сучасного освітнього процесу, перевершили очікування.
Ми одностайно зійшлися на думці, що хороша школа – це школа, до якої діти йдуть із радістю, в якій у них світяться від щастя очі, де їх сприймають як рівних, спонукають до творення рішень. А щоб досягти такої високої мети, мусимо пам’ятати: той, хто не любить і не поважає дітей, учнів, не може досягти успіху на педагогічній ниві, бо тільки щира любов і глибока повага педагога до вихованця породжують відповідну любов і повагу до нього. Лише неухильно дотримуючись таких корисних постулатів, зможемо виховати гідних нащадків, здатних примножувати здобутки людської цивілізації.
Едіта ГРАБАР,
кандидат педагогічних наук, начальник відділу освіти Свалявської районної адміністрації,